UATV - різні долі трьох гравчинь національної жіночої збірної (ВІДЕО)
Хто сказав, що футбол – виключно чоловіча тема? Думка про те, що дівчата грають гірше за хлопців – це стереотип. І ті, хто хоча б раз дивився жіночий матч, знають, що це не менш видовищно.
"Стереотипів у жіночому футболі багато. Усі думають, що жінка не створена грати в футбол так само, як і водити автомобіль. Я думаю, що це повна маячня, і в багатьох випадках жінка може дати фору абсолютно будь-якому чоловіку”, – говорить гравець жіночої національної збірної України і французького клубу "Реймс” Тетяна Романенко.
Для Тетяни футбол – це не просто спорт, а й професія та стиль життя. Ще 5 років тому вона відчувала себе ніяково, коли їй говорили: "Як можна грати в футбол, ти ж дівчинка?”, але зараз, коли вона грає в Європі, вона вже з гордістю про це говорить.
"Можу сказати, що я народилася футболісткою. Я навіть не пам’ятаю насправді, коли я почала грати. Це, напевно, було десь з хлопчиками у дворі, коли мені було, може, років 6. А потім у школі з’явилося відділення чоловічого футболу, з’явилася команда, і я попросила тренера тренуватися з ними. І він погодився”, – розповідає Романенко.
Футболістка жіночої національної збірної України і клубу "Житлобуд-2” Вероніка Андрухів грає з 13 років. З 2012 року вона в професійному футболі.
"У мене дядько спортсмен, футболіст… Тому якось так все пішло… Спочатку мене запросили в команду "Нафтохімік” у Калуші. Команда довго не проіснувала, розпалася, і в 2013 році мене запросили в "Житлобуд-2″. Зараз граю у цьому українському футбольному клубі”, – зазначає Вероніка.
укр.версія
З самого дитинства почалася футбольна історія також в гравця жіночої національної збірної України та іспанської клубу "Атлетіко Мадрид” Натії Панцулаї. Вона жила в маленькому селищі, і на її вулиці більше не було дівчаток її віку. А так як їй теж хотілося розваг, дівчинка грала з хлопцями у футбол.
"Мені дозволили в районі грати за хлопців. Ми росли, переходили в старші класи, і я продовжувала грати з ними. Одного разу ми поїхали грати в область. Там мене побачив один тренер, у якого своя жіноча команда в Хмельницькій області, і взяв до себе. І так пішло, по наростаючій”, – згадує Натія.
Футбольна кар’єра дівчини пішла вгору після закінчення університету. Спочатку вона грала в одній із харківських команд, потім потрапила в "Легенду”, далі в Туреччину, і нарешті в Іспанію, де грає і зараз.
Жіночий футбол відрізняється від чоловічого тим, що дівчата грають дуже жорстко, каже Тетяна Романенко. Крім того, він більш чесний.
"Якщо там боротьба, то це справді боротьба. Там ніхто не падає на поле, немає театру”, – говорить футболістка.
Зараз в Україні у вищому дивізіоні грають 10 професійних жіночих команд.
рос.версія
UATV - різні долі трьох гравчинь національної жіночої збірної (ВІДЕО)
РІЗНЕ: